25 лютого 2021 року ми відзначаємо 150-річчя з дня народження Лесі Українки – видатної української письменниці та громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури, вплив якої на українську культуру і літературу важко переоцінити. Її життя – героїчна легенда, яку творила вона, перемагаючи важку хворобу, здобуваючи знання самоосвітою і творячи для нащадків таку неповторну, прекрасну поезію! Леся Українка – справжня дочка Прометея.
З нагоди відзначення цієї події в Комунальному закладі "Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 Полтавської міської ради Полтавської області" 25 та 26 лютого були проведені тематичні заходи. У ці день усі вчителі української мови та літератури починали уроки з інформаційного дайджесту «Леся Українка – дочка Прометея», акцентуючи увагу на тому, що життя поетеси – це легендарний подвиг мужньої і мудрої людини, ніжної й нескореної жінки, геніального митця і борця, рівноцінну постать якій важко знайти навіть на планетарних художніх теренах.
Для учнів 5-6 класів учителі Зозуля О.О. та Соляник Л.В. провели поетичні хвилинки «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я» та захист проєктів «Леся Українка очима сучасних дітей». А учитель Якубенко О..В.запросила восьмикласників у світ багатогранної творчості Лесі Українки, провівши поетичний дивограй «Я серце Україні віддала». Діти натхненно декламували поезії та створювали сучасний образ мисткині засобами слова та кольору .
Дев’ятикласники під керівництвом Зозулі О.О. взяли участь у літературному калейдоскопі «Ні! Я жива, я вічно буду жити, я в серці маю те, що не вмирає», а учні 10-а класу створили колажі.
Учні нашої школи – Феоктістова Євгенія, Шапранова Анна , Щербина Софія, Бушмельова Катерина, Домненко Анастасія є активними учасниками VІІ Всеукраїнського (ХVІІ Всекримського) фестивалю-конкурсу учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», присвяченого Лесі Українці у номінації "Декламація".
Нехай же звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю, як наша шана її великій пам'яті. І тоді справді здійсняться Лесині мрії:
Ні, я жива,
Я буду вічно жити!
Бо в серці маю те,Що не вмирає...